З досвіду роботи керівника творчого об’єднання

Сави Тетяни Анатоліївни

 

 

Педагогічне кредо:

пізнання історії рідного краю, виховання національної самосвідомості сучасних українців через знайомство та оволодіння скарбами декоративно – прикладного  мистецтва українського народу.

 

Мета діяльності:

• сприяти вихованню творчої особистості, викликати інтерес декоративно – прикладного  мистецтва;

• розвивати асоціативно – образне мислення, творчі здібності, уявлення про красу, можливості її збереження та створення власними руками;

• ознайомити з художніми засобами декоративно – прикладного  мистецтва та різними нетрадиційними техніками.

Виховна мета:

Виховання національної самосвідомості у дітей та юнацтва.

Завдання діяльності:

• сприяти розвитку творчих здібностей дітей засобами  декоративно – прикладного  мистецтва;

• виявити і розвинути творчій потенціал кожної дитини до сприймання і відтворення творів українського декоративного мистецтва;

• виробити практичні навичкам в опануванні техніками народних ремесел:

лозоплетіння, плетіння з соломки, писанкарство, виготовлення народних іграшок, виготовлення оберегів;

• формувати інтерес до образотворчого мистецтва та не традиційних технік малювання;

• знайомити з елементами художніх промислів.

 

 «Наш оберіг  ішов з  землі,

  Коли нас скіфами ще звали.

  І талісман той берегли,

  І щастя в доленці шукали»

                                  О. Онищенко

 

Завдання корінного поліпшення системи позашкільної освіти, якості допрофесійної підготовки має фундаментальне значення для майбутнього країни. Одним із пріоритетних напрямків модернізації системи освіти в Україні є формування культури майбутнього українця.

Сучасне суспільство характеризується втратою духовності, саме тому відродження системи традиційних цінностей, на яких базується національна самосвідомість і цивільна згода, є нагальною проблемою. У зв’язку з цим зростають вимоги до педагогів, особливо позашкільників, рівня їх художньої культури, уміння використовувати у вихованні учнів народних традицій, звичаїв, декоративно-прикладного мистецтва. Народне мистецтво є одним із найважливіших засобів виховання гармонійно розвинутої особистості, формування її моральної, трудової, естетичної та художньої культури.

Проблема розвитку та формування художньої культури особистості дитини, її національної свідомості розглянута в дослідженнях філософів, психологів, культурологів, педагогів. Вона торкається наукових досліджень, що інтегрують педагогіку й естетику, культурологію та мистецтвознавство.

У той же час сучасні вчені приділяють недостатньо уваги дослідженню умов, механізмів і ефективних засобів її формування, зокрема — народного декоративно-прикладного мистецтва. Аналіз програмного та методичного забезпечення навчально-виховного процесу також свідчить про недостатнє використання в процесі навчання народного декоративно-прикладного мистецтва як засобу формування художньої культури підростаючого покоління.

Таким чином, існує протиріччя між об'єктивною потребою суспільства у людини, що володіє художньою культурою, і недостатньою теоретико-методичною розробленістю проблеми в педагогічній науці; духовним потенціалом, закладеним у добутках народного декоративно-прикладного мистецтва, і недостатнім використанням його у процесі формування художньої культури дітей. У пошуках можливостей подолання цього протиріччя була сформульована мета даної роботи:  сприяти вихованню творчої особистості, викликати інтерес до образотворчого мистецтва; розвивати асоціативно – образне мислення, творчі здібності, уявлення про красу,можливості її збереження та створення власними руками; ознайомити з художніми засобами декоративно – прикладного та різними техніками нетрадиційного малювання.

Аналіз теоретичних джерел доводить, що проблема формування художньої культури містить різні аспекти: філософський, психологічний, культурологічний, історичний та інші. Одним із них є педагогічний аспект частково розкритий у дослідженнях Ю.Азарова, Н.Лєонтьєва, О.Мєлік-Пашаєва, Б.Нєменського, Д.Узнадзе, Т.Шпікалової, B.Щербакова, Д.Ельконіна й інших.

Незважаючи на різні точки зору в трактуванні терміна «культура», позиції багатьох учених збігаються в тому, що вона створена людиною, існує для людини, для її розвитку й самовираження, це людська діяльність, у процесі якої перетворюється та змінюється матеріальний світ.

Поділ культури на матеріальну й духовну є умовним. У реальній дійсності всі ці елементи єдиної системи культури взаємопов’язані. Відповідно до цього добутки народного декоративно-прикладного мистецтва не можуть бути атрибутами лише духовної культури через значущість їхнього матеріального середовища.

Художня культура – це інтегративна якість особистості, що включає художні здібності, естетичні знання, практичні вміння, необхідні в творчій діяльності. Будучи складовою частиною естетичної культури, вона містить як загальні, так і специфічні особливості.

Специфіка художньої культури полягає в художній освіченості, органічно пов'язаній з практикою, наявності творчого мислення, переживання, уяви, художній діяльності.

Здійснений мною аналіз культурологічних, соціологічних і педагогічних джерел довів, що більшість дослідників основою художньої культури вважає народне мистецтво.

Такі дослідники як B. Воронов, Р. Махаєв, С.Рождественська виділяють основні риси сутності народного мистецтва: синкретичність, символізм, образність, цілісність. Вони відзначають також специфіку народного декоративно-прикладного мистецтва, що виявляється в утилітарності, декоративності, традиційності та можливостях передавати найбагатший обсяг інформації в стислій і гранично узагальненій формі. Історично розвиток народного декоративно-прикладного мистецтва здійснюється за допомогою сімейних традицій, на основі яких передаються з покоління в покоління знання й уміння та спеціально організованих форм навчання. Із цього можна зробити висновок, що лаконічність засобів художньої виразності народного декоративно-прикладного мистецтва забезпечує його доступність для розуміння й оцінки його достоїнств, і, як наслідок – сприяє формуванню художніх суджень, понять, почуттів дитини.

Декоративно-прикладне мистецтво відкриває широкі педагогічні можливості народного декоративно-прикладного мистецтва в процесі формування художньої культури особистості дитини.

Проведений мною аналіз літератури дозволив визначити такі педагогічні можливості народного декоративно-прикладного мистецтва як засобу формування у дітей та молоді художньої культури:

• розширення художнього кругозору особистості;

• актуалізація художніх потреб особистості;

• активізація художньо-декоративної діяльності;

• розвиток інтересу й поваги до народних традицій;

• формування національної самосвідомості.

Саме тому я, як керівник творчого об’єднання «Оберіг», зупинилась на проблемі: «Народне декоративно-прикладне мистецтво як засіб формування художньої культури особистості дитини».

Девізом нашої педагогічної діяльності стали слова Т.Г. Шевченка: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь», тому що тільки той народ, що не забуває свого минулого, має право на майбутнє. А нам, педагогам, це майбутнє  виховувати, ми формуємо прийдешні покоління свого народу. І щоб це майбутнє було достойним, нам потрібно прикласти багато сил для цього, навчити наших вихованців цінувати здобутки народної культури, допомогти їм практично оволодіти ними, пропустити серед своє серце і душу, щоб вони зігрілись теплом душі українського народу. Саме це спонукало мене включити до навчальної програми «Оберіг» такі розділи:

• плетіння та аплікації з соломки,

• лозоплетіння,

• створення оберегів,

• виготовлення  об’ємних композицій з глини,

•  виготовлення народних іграшок,

• писанкарство.

З ранніх років діти на заняттях вчаться бачити красу, вивчають етнокультурну, походження народу, його давню історію, храмову архітектуру, житло, кухню, українські народні свята, звичаї, обряди, музичний фольклор, пізнають секрети виготовлення іграшок, писанок наших пращурів. Все це є неоціненим «скарбом», який сприяє формуванню художніх смаків дитини, його національної самосвідомості і національної гідності. Тому педагогічним моїм кредом є пізнання історії рідного краю, виховання національної  самосвідомості сучасних українців через ознайомлення дітей та  оволодіння цими скарбами ужиткового мистецтва українського народу.

А головне завдання моєї діяльності:

• сприяти розвитку  творчих здібностей дітей засобами декоративно – прикладного мистецтва;

• виявити і розвинути творчій потенціал кожної дитини до сприймання і відтворення творів українського декоративного мистецтва; 

• виробити практичні навички в опануванні техніками народних ремесел: лозоплетіння, плетіння з соломки, писанкарство, виготовлення народних іграшок, виготовлення оберегів, композиції з глини та солоного тіста;

• формувати інтерес до образотворчого мистецтва  та нетрадиційних технік малювання;

• знайомити з елементами художніх промислів.

Атмосфера співдружності, співпраці – основний мій принцип роботи. Для його створення я заздалегідь підбираю ситуації, що сприяють зближенню вчителя і вихованців. Разом з дітьми ми шукаємо відповіді і шляхи вирішення навчальних проблем.

На протязі навчального року плануємо велику кількість колективних робіт. Тому що спільна праця дає великі перспективи для згуртованості дітей, виховання у дітей почуття дружби, вміння співпереживати. Це такі як: композиція з тіста «У сільському дворі», аплікації з соломки «Берегиня роду», «Солов’їний спів», практичні заняття по заготівлі та обробки соломки, лози до роботи, випуски буклетів «Секрети моєї бабусі», «Про все що вмієм, що ми можем, ми розкажем, допоможем !», акції «Посади кущ калини», «Вербовий кілочок». Участь у цих акціях сприяла формуванню їх екологічному світогляду, бережного ставлення до національних символів. Під час цих акцій діти згуртувалися, стали однодумцями, раділи за свої успіхи та успіхи друзів.

Найбільшим нашим здобутком колективної творчої справи є наш спільний проект «Історія існування оберегів України  та рідного краю». Гуртківці творчого об'єднання «Оберіг» підняли актуальну проблему збереження звичаїв, традицій, берегинь українського народу, тому що ми живемо на землі, де жили наші батьки, діди і прадіди, тут корінь українського народу, який сягає у глибину століть. І всі ми не маємо права не знати, не пам’ятати, не вивчати, не шанувати свого родоводу.

Саме тому ми звернули увагу на цю проблему і доклали великі зусилля по її вивченню.

Кожна дитина мала можли­вість попрацювати, зібрати матері­ал, дослідити так, як вона сама це бачить, відчуває, може. Кожен учень готував власну папку, неповторну, зі своїм есте­тичним оформленням, фотографі­ями, вмілими чи не дуже малюнка­ми, виробами. Виступаючи перед аудиторією, дитина відчувала свою значущість, причетність до спільної справи, отримувала стимул розвиватись як особистість.

Для дитини проект — це особистісне зростання, нова сходинка як індивідуальності, це стверджен­ня свого «я».

На початку роботи було створено 4 науково-пошукові групи з дослідження історії оберегів:

• Обереги України;

• Обереги нашої місцевості;

• Оберегова символіка та її значення;

• Традиція та техніка виготовлення оберегів.

В результаті за цей час було:

• Проведено активну роботу по відтворенню народних обрядів – іскрометні свята за участю дітей, батьків, громади;

• Підготовлений збірник пісень про калину, як символ України;

• Повернуті до життя народні дитячі ігри - використовувати на заняттях гуртка та з іншими гуртківцями;

• Проведено дискусію під назвою "Національна культура народу та її збереження", круглий стіл "Європейський рівень. Як його досягнути?", конференцію з обміну досвідом, де розглянуті сучасні проблеми духовного, культурно-національного відродження нації;

• З метою пропаганди в РЦДЮТ провели семінар-презентацію проекту "Обереги рідного краю", де ознайомили бажаючих з історією оберегів та її символікою. На занятті-практикумі всі бажаючі прийняли участь у виготовленні оберегів;

• Провели лекції-семінари "Оберегова символіка" в школах міста та району;

• Провели конкурс "Проба пера" в дитячій та дорослій бібліотеці, де конкурсанти спробували себе в ролі авторів, власноруч створили вірші, приказки, прислів'я, оповідання, казки про обереги Новоукраїнщини, конкурс "Чарівний пензлик", де діти спробували себе в ролі художників і намалювали ілюстрації до творів конкурсу "Проби пера";

• Створили дитячий цех по виготовленню оберегів для розповсюдження їх серед населення міста та сіл району, програму "Берегиня", яка б продовжила роботу по вивченню народних традицій, обрядів, звичаїв оберегової символіки.

Діти - це маленькі винахідливі, першовідкривачі І цю особливість дітей моло­дшого шкільного віку необхідно враховувати керівникам гуртків декоративно-прикладного спря­мування.

Педагогу необхідно реалізувати закладену в кожній дитині потребу у творчій ді­яльності, виховувати у них такі якості, щоб дати їм можливість діяти не як виконав­цям, а як творцям.

Творчість - це вища форма активної самодіяльності людини.

Дитина проявляє свою здатність до творчості навіть тоді, коли когось копіює. Вона оригінальна у спілкуванні, засвоєнні нового, в іграх, в своїх фантастичних бу­довах із піску, малюнках, розповідях. Скрізь вона вносить щось своє. Недарма ж го­ворять, що винахідникам притаманні риси, ніби винесені з дитинства, - допитай-вість, живе сприйняття, безкорисливість і самовіддача.

На заняттях гуртка я намагаюсь досягти такого рівня співпраці з дітьми, при якому маленька особистість на втратила б індивідуальність, свою дивовижну фантазію.

Під час проведення занять, серед завдань яких визначено розвиток творчих здібностей учнів, реалізація їх творчого потенціалу, я створюю атмосферу, що сприяє комфортному спілкуванню. Учні, як правило, відчувають себе психологічно комфортно на занятті, де панує атмосфера дозволеності і відкритості, сприйняття та розуміння, я уникаю негативних оцінювань, заохочую будь-яку творчу діяльність.

Творча   діяльність   учнів обов’язково містить у собі репродуктивні елементи — вони становлять ремісничу основу, без якої майстерність є неможливою. Без оволодіння теоретичними знаннями, найпростішими технологічними прийоми та конструкторськими навичками учні не можуть підійти до самостійного вирішення поставлених задач.

Тому у програму творчого об'єднання «Оберіг» я включила заняття по оволодінню в теорії з технологічними прийомами. Це уроки по виготовленню ескізів майбутніх робіт: композиції з солоного тіста та глини, колажі, створення аплікацій з соломки, з мушель.

З метою розвитку творчих здібностей учнів використовую різноманітні ігрові прийоми, спеціальні тренінги уяви, швидкості розумових процесів, образного мислення, невербального спілкування. Це, такі як, «Дофантазуй» (додаток), «Поясни символ» (додаток ), гра «Колір» (додаток ), «Знайди відмінності» (додаток )

Одним в важливих психологічних прийомів творчої гри є гнучка зміна ролей, тому під час розв’язування однієї задачі ми можемо випробувати кілька ролей. Учні зацікавлено ставляться до таких експериментів. Наприклад, гра «Кореспондент».

Ігровий творчий тренінг, окрім  розвитку творчого потенціалу учнів, покликаний також зламати усталені негативні стереотипи до навчання, які можуть стихійно сформуватися в підлітків у результаті позашкільного навчання. Цінність цих ігор полягає в тому, що їх вигадали діти і на цьому їх творчість не зупиняється. В цьому навчальному році ми плануємо видати буклет «Наша родзинка – наші ігри».

Проводимо також творчі задачі на вільне конструювання. Перевага цих занять полягає в тому, що гуртківець відіграє роль винахідника, взаємодіючи із добре відомими йому предметами в конкретному наборі. Наприклад, маючи набір, до складу якого входять 12 канцелярських скріпок, 6 кнопок, 1 пластикова пляшка, 2 односторонні шпиль­ки, 4 олівці, 1 канцелярська гум­ка, 23 аркуші паперу (210x297 мм), 60 см гнучкого дроту, 18 одноразових стаканчиків, учень має сконструювати щось корисне, по­трібне. Оригінальність мислення гуртківця, його майстерність і чіт­кість прогнозування результату (на­віть його приблизного контуру) до­помагають йому при комбінуванні вищевказаних предметів створити власну конструкцію. По закінченню проходять огляди-конкурси на найкращу оригінальну ідею.

В роботі використовую нестандартні методи та прийоми проведення занять: тематичні дискусії під назвою: «Національна культура народу та її збереження», круглі столи «Європейський рівень. Як його досягнути?», конференції з обміном досвідом, де розглядаються сучасні проблеми відродження   нації.

До найпоширеніших методів творчих здібностей учнів відношу наступні: пряма колективна «мозкова атака», «колективна записна книжка», алгоритм розв’язування творчих задач.

Кожна дитина, яка приходить до мене на гурток – це особистість, в якій закладено здібності, задатки природою. Моє завдання – допомогти учню їх розкрити. Тому в основу моєї роботи покладено особистісно-орієнтований підхід, що  допомагає пізнати кожну дитину, надати їй необхідні консультації, рекомендації. Особистісно-орієнтований підхід передбачає різні форми навчання. В себе на заняттях я використовую індивідуальну, групову, фронтальну форми роботи. Індивідуальна робота дає змогу мені сприяти розвитку обдарованих дітей, їх творчого потенціалу. Для них я розробила програму з поглибленим вивченням матеріалу з розширеною тематикою практичних завдань народного декоративно-прикладного характеру.

Для більшої зацікавленості дітей та продуктивності праці проводжу зустрічі для гуртківців з народними умільцями, здійснюю обмін творчими делегаціями з іншими гуртками та освітніми закладами, відвідуємо бібліотеки та співпрацюємо з ними.

Проходять цікаві зустрічі з майстрами-умільцями де вони проводять майстер-класи. Ми запрошували до себе на гостину      Юлію Миколаївну , яка розповіла нам історію виникнення української ляльки, показала секрети  її виготовлення. Коваленко Олена Михайлівна повідала таємницю виготовлення гобелену, Лоза Валентина Олександрівна познайомила з майстрами вишивки, які повідали нам про українське народне мистецтво вишивки, його надбання. Всі зустрічі викликали бажання у дітей наслідувати традиції майстрів.

Гуртківці творчого об'єднання провели пошукову роботу та вивчення робіт майстрів українського народного мистецтва.

 

 

Методична    розробка

 

керівника творчого об’єднання

  РЦДЮТ  “ЗОРІТ” м. Новоукраїнка

 

 

Сави Тетяни Анатоліївни

 

З  проблеми:

 

«Організація навчально-виховного процесу в гуртку декоративно-прикладного циклу «Оберіг» районного центру дитячої та юнацької творчості «ЗОРІТ», за методом проектної технології»

 

 

 

 

м. Новоукраїнка

 

В цій методичній розробці висвітлюються застосування проектної технології в організації навчально-виховного процесу в гуртку декоративно-прикладного циклу «Оберіг» районного центру дитячої та юнацької творчості «ЗОРІТ» м. Новоукраїнки Кіровоградської області.

Використовувати в роботі можуть керівники гуртків позашкільних закладів, вчителі трудового навчання, студенти факультету образотворчого мистецтва та інші.

 

 

Гурток «Оберіг» районного центру дитячої та юнацької творчості «ЗОРІТ» працює вже десять років. В процесі своєї діяльності педагог та вихованці застосовували різні форми, методи для вирішення навчальних завдань.

Для успіху практичної діяльності роботи творчого об’єднання з 2007 – 2008 н. р ми упровадили інноваційні освітні проекти, завдяки яким підвищилась результативність в навчанні та вихованні, знання гуртківців стали конкурентоздатними.

Проектна діяльність дала змогу дітям:

• працювати активно, знаходитися в центрі поставленої проблеми;

• спонукала гуртківців на співробітництво і продуктивне спілкування учнів;

• спрямувала їх на спільне розв’язання проблеми;

• навчила виділяти важливе, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти функції, виробила відповідальність, критичні міркування.

На відміну від традиційних методик організації навчально-виховного процесу, проектний підхід гарантує досягнення остаточного результату й дає можливість утілювати в життя програму розвитку закладу.

У РЦДЮТ створено й реалізується декілька освітніх проектів:

• «Вивчення історико - етнографічних регіонів України»;

• «Національно – родинний цільовий проект «Родослав»»

Декоративно прикладний відділ взяв активну участь у реалізації цих проектів, визначив теми дослідження гуртка та творчих об’єднаннях. Гуртківці «Оберегу» визначилися з темою дослідження завдяки анкетуванню дітей. (Додаток ).

       Разом з гуртківцями розробили та спланували проект «Дослідження символів – оберегів Новоукраїнщини»(Додаток ), «Національно – родинний цільовий проект «Родослав» (Додаток )

     Актуальність проектів творчого об’єднання «Оберіг» обумовлюється  реалізацією творчого потенціалу учнівської молоді, відсутності родинно – національних традицій  сім’ї , занепадом культурних скарбів українського народу, духовної єдності поколінь.

Слово “проект” у європейських мовах запозичене з латини й означає “викинутий вперед”, “той, що висувається”, “той, хто “кидається в очі”. Потім це слово починають розуміти як ідею, за якою суб’єкт може і має право розпоряджатися власними думками. Сьогодні цей термін часто застосо­вується в менеджменті й означає у широкому розумінні будь-яку діяльність, спрямовану на визначення комплексу окремих кроків.

Завдяки проектній діяльності діти активно реалізовують свій творчий потенціал. А вчитель не є виключним центром навчання, джерелом знань та інформації. Він здійснює лише “підтримку” цієї діяльності, тобто забезпечує матеріалами й опосередковано управляє нею, ставить перед учнями проблеми

 

Реалізація проекту

„ Дослідження символів оберегів Новоукраїнщини”

План дій:

ПІДГОТОВЧИЙ  ЕТАП

     Вибір та обговорення теми в творчому об’єднанні «Оберіг». Анкетування дітей Визначення  основних етапів, плану та строків реалізації  даного проекту.

1 ЕТАП: ВИБІР ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГУРТКУ

     Тема дослідження в гуртку: Дослідження символів оберегів Новоукраїнщини

     Мета дослідження: Мета проекту полягає в формуванні почуття гордості та любові до рідного краю, потребу глибоко знати і берегти рідну землю, мову, культуру, ознайомити з оберегами та дослідити обертову символіку рідного краю, практично навчити виготовляти обереги, які притаманні нашому регіону, виховувати у дітей повагу до звичаїв, традицій нашого народу, любов до батьків, збереження родинно – національних традицій сім’ї, що забезпечують зв'язок поколінь, освоєння і збереження культурних скарбів української родини, розвиток відчуття особистої приналежності до сім’ї і народу, забезпечення духовної єдності поколінь. 

2 ЕТАП: ЗБІР ІНФОРМАЦІЇ

     Джерела інформації: довідники, енциклопедії, публікації, електронні публікації, веб-сайти, електронна бібліотека, журнали, газети, ТV, екскурсії. Проведення анкетування.(Додаток)

3 ЕТАП: ШЛЯХИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ

Наш план дій:

• Обговорення актуальності даної проблеми в гуртку.

• Аналіз зібраної інформації та створення інформаційної бази з цього питання.

• Аналіз проведених анкетувань та «круглих столів»

• Планування практичної реалізації  проекту.

• Обговорення майбутньої презентації.

4 ЕТАП: ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ

Дослідження історії існування оберегів Новоукраїнщини, збір інформації про обереги нашої місцевості, їх символіка. Практична робота над створенням оберегів для розповсюдження їх серед населення міста та району. Оформлення проектної папки. Керівник гуртка розробляє критерії оцінювання групової роботи.

5 ЕТАП: ПІДГОТОВКА ДО ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПРОЕКТУ

Аналіз проведеної роботи під час проекту, чіткий розподіл ролей під час захисту проекту, повторення вивчених композицій, надання останніх штрихів костюмам.

6 ЕТАП: ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЕКТУ

     Усний виступ перед аудиторією,  стислий виклад своєї думки, використання різних мультимедійних  засобів і можливостей ( зображення, звукозаписи,   відеофайли  тощо)

7 ЕТАП:  ПІДСУМОК

     Обговорення проведення та захисту проекту. Висловлювання своїх пропозицій та побажань, щодо проведення наступних проектів.

      Залежно від ситуації добір тематики проектів може бути різним. В одних випадках ця тематика може формулюватися по темі  в рамках затверджених навчальних програм. У других – ініціативно пропонуватися вчителями та керівниками гуртків  з врахуванням навчальної ситуації та здібностей учнів. У третіх – тематика проектів може пропонуватися й учнями, які природно орієнтуються на власні інтереси, не лише пізнавальні, а й творчі, прикладні.

     Тематика проектів має відношення до теоретичного боку навчальної програми й є метою поглиблення знань окремих учнів з певної теми. Найчастіше теми проектів стосуються конкретного практичного питання, що є актуальним для реального життя. Проектна діяльність вимагає залучення знань учнів не лише з одного предмету, але й з різних галузей, стимулює систематичне творче мислення, «вмикання» навичок дослідницької роботи. Саме таким чином досягається природна інтеграція знань.

 

Бібліографія

 

• Коваленко Т.В. Роль позакласної роботи з художньої праці в активізації пізнавальної активності молодших школярів // Макаренківські читання: Збірник наукових праць - Полтава: Друкарня видавництва "Полтава", 1993. - С. 56-57.

2.     Коваленко Т.В. До питання про творчу активність особистості // Наукові записки психолого-педагогічного факультету: Збірник статей. - Ч. П. - Полтава: 1997. - С. 115-117.

3.     Коваленко Т.В. Розвиток творчих здібностей молодших школярів в процесі занять у народним декоративно-прикладним мистецтвом // Теорія і практика сучасного естетичного виховання у контексті педагогічної спадщини Василя Сухомлинського: Збірник наукових праць. - Полтава, 1998. - С. 324-328.

4.     Коваленко Т.В., Коваленко М.В. Формування творчої активності молодших школярів у процесі вивчення народного мистецтва // Шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу в початкових класах та дошкільних закладах: Збірник статей за матеріалами міжвузівської науково-практичної конференції. - Полтава. - 1996. - С. 31-34.

• Коваленко Т.В. Виховання у молодших школярів національної самосвідомості // Формування національної культури молоді засобами народного мистецтва у контексті творчої спадщини В.М. Верховинця: Збірник наукових праць. - Полтава: Видання ПДПІ ім. В.Г. Короленка, 1999. - С. 233-239.

• Коваленко Т.В., Кушніренко О.М. Українська народна ганчіркова лялька як засіб формування національної культури молодших школярів // Формування національної культури молоді засобами народного мистецтва у контексті творчої спадщини В.М. Верховинця: Збірник наукових праць. - Полтава: Видання ПДПІ ім. В.Г. Короленка, 1999. - С. 289-296.

 

Додаток

Гра «Інтерв’ю»

 

Ділимо дітей на три групи

1 – кореспонденти

2 – майстри

3 – експерти

• Кореспонденти задають в довільній формі питання майстрам по їх роботі. Наприклад,

«Які прийоми використовували?»

«Як досягли такого успіху?»

• Майстри діляться своїми секретами.

• Експерти визначають найкращого умільця оплесками і присвоюють йому звання «місцевого майстра»

Потім гравці змінюють ролі.

 

 

 

Додаток

 

Гра «Знайди відмінності»

 

Дітям пропонується знайти відмінності від стилізованих (декоративних) та звичайних форм. За допомогою порівняння двох малюнків. Наприклад, перший малюнок – квітка троянди звичайної, другий малюнок – квітка троянди стилізованої. Завдання – знайти відмінності між малюнками.

 

 

 Додаток

 

Трен «Поясни символ»

 

Діти стоять у колі. Ведучий знаходиться у середині кола. Він кидає м’яч будь-кому з гравців, при цьому називаючи символ. Завдання – швидко відповісти, що він означає.

 

 

Додаток

 

Гра «Колір»

 

Діти стоять у колі. Ведучий знаходиться у середині кола. Він кидає м’яч будь-кому з гравців, при цьому називаючи колір. Завдання – швидко знайти асоціацію кольору. Наприклад, червоний – сонце, синій – небо, зелений – листя, коричневий - дерево. Після закінчення всі разом повинні намалювати уявну картину зі сказаних з слів. Наприклад, сине небо замерехтіло червоним переливом – це сонечко спадає на дерева, в яких стовбури змінили свій колір з коричневого на червоний, а зелені листочки кружляють у таночку.

 

Додаток

 

 «Дофантазуй»

 

Перед дітьми знаходиться репродукція картини. Дітям потрібно дофантазувати, які кольори були б на ній, якби художник малював її зранку; в обід, ввечері. Які події зображувалися б до того, як художник зобразив цей момент та після того. Наприклад, репродукція картини І.Е. Репіна «Бурлаки на Волзі».

Запитання:

Що могло б бути зображене на цій картині до цього моменту та після нього, що вони могли  робити?

 

 

Тематичний план роботи над проектом

"Символіка оберегів Новоукраїнщини"

 

№ п/п

 

Назва теми

 

Кількість годин

Теоретичних

Практичних

1.

Ознайомлення з поняттям "проект", його складовими частинами та завданнями

4

 

2.

Розробка плану роботи гуртка "Оберіг" відповідно до завдань і мети даного проекту

2

 

3.

Визначення теми проекту

1

 

4.

Історія існування оберегів України  та зокрема Новоукраїнщини

2

 

5.

Збір інформації про обереги нашої місцевості, їх символіка.

8

 

6.

Практична робота над виготовленням оберегів та розповсюдження їх серед населення міста та району.

2

18

7.

Оформлення проектної папки

2

4

8.

Підготовка до презентації

2

2

9.

Презентація

 

1

10.

Всього

23

25

 

 

Додаток

МЕТОД ПРОЕКТІВ

(структура, технологія, етапи роботи)

 

Види проектів:

Продуктивний (виробничий) проект - метою якого є втілення ідеї або плану в зовнішню форму. Наприклад: побудувати човен, створити музей тощо. Споживчий проект - має за мету отримання людиною насолоди від естетичних переживань. Наприклад: спостерігання за естетичними, культурними, спортивними заходами та отримання ввід цього естетичної насолоди.

Проект розв'язування проблем - екологічного, соціального, культурного напрямку тощо. Наприклад, яку роль відіграє дитяче самоврядування у становленні громадянської позиції учнів.

Проект-вправ (проект спеціалізації) - метою якого є отримання певних знань, умінь і навичок.

Типологія проектів:

• За видом діяльності - дослідницькі, пошукові, творчі, рольові, прикладні, ознайомлювально-орієнтуючі.

•        За змістом - моно проекти (у межах однієї галузі знань), між предметні.

• За характером контактів - внутрішні (у межах одного закладу), регіональні (у межах району, області, країни), міжнародні.

•        За кількістю учасників - особистісні, парні, групові.

• За терміном виконання - короткотермінові (розробляються протягом одного або декількох занять), середніх термінів (від тижня до місяця), довгострокові (від одного до кількох місяців та років).

Класифікація проектів:

•         За складом учасників — колективні, малі, індивідуальні.

• За метою спрямування - продуктивні, пізнавальні, самовиховні, розважально-ігрові, творчі.

•         За тематикою.

•         За терміном реалізації.

Структура проекту:

• Тема дослідження

• Мета дослідження

• Вихідні джерела інформації

• Етапи дослідження: підготовчий, дослідницький, підсумковий.

Основні етапи роботи над проектом:

• Підготовка до роботи над проектом.

• Реалізація проекту.

• Підсумки та презентація проекту.

 

 

Додаток

ОСНОВНІ   ЕТАПИ  ПІДГОТОВКИ ТА  УЧАСТІ  В  ПРОЕКТІ

 

 

Практична реалізація

 

„ВИВЧЕННЯ ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ”

 

Ініціювання прийняття рішень

гуртками

 

 

Безпосередня

участь

 

 

Комбінований шлях

 

 

Додаток №11

Анкета для визначення тематики дослідження

№

 

Питання

 

 

Так

 

Ні

 

Маю уяву

1

Чи я знайомий з технікою лозоплетіння?

 

 

 

2

Я знаю історію оберегової символіки.

 

 

 

3

Мені відомі нетрадиційні техніки малювання.

 

 

 

4

Я знаю історію виникнення української ляльки.

 

 

 

5

Я володію технікою петриківського розпису.

 

 

 

6

Я знаю секрети писанкарства.

 

 

 

7

Мені відома техніка плетіння з соломки.

 

 

 

8

Я хочу більше дізнатися про ...

 

9

Що потрібно зробити, щоб Україна стала кращою?

 

 

 

 

 

 

 

 

Прізвище, ім'я ______________________

 

 

 

 

 

 

Додаток

Оцінювання групової роботи

Назва

групи:

Критерії оцінки: 

5 – Приходив на збір групи підготовленим. Активно співпрацював з іншими.

3 – Іноді приходив на збір групи підготовленим. Найчастіше співпрацював з іншими.

1 – Рідко був готовий, іноді з ним важко співпрацювати, допомагав мало.

Члени групи

Індивідуальні завдання, за що відповідав

Само-оцінювання

Оцінювання членами групи

Оцінювання вчителем

Даша

Наташа

Знаходять матеріали про обереги, які притаманні нашій місцевості 

5     3    1

 

5    3     1

5   3   1

Юля

Іра

Катя

Знаходять легенди, загадки, пісні пов’язані з оберегами

5     3    1

5    3     1

5   3   1

Іван

Олена

Досліджують пісні та складають пісенник «Український віночок»

5     3    1

5    3     1

5   3   1

Маша

Ігор

Досліджують оберегову символіку

5     3    1

5    3     1

5   3   1

Сергій

Марина

Світлана

Дослідують проблему замулювання річок, руйнації гребель, пропадання родючих ґрунтів

5     3    1

5    3     1

5   3   1

Тетяна

Віктор

Озеленюють наше місто насадженням вербових кілочків, саджанцями калини

5     3    1

5    3     1

5   3   1

Ілона

Віка

Знаходять народні дитячі ігри

5     3    1

5    3     1

5   3   1

Ганна

Сергій

Друкують матеріали.

5     3    1

5    3     1

5   3   1

 

 

 

З досвіду роботи керівника творчого об’єднання

Сави Тетяни Анатоліївни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Педагогічне кредо:

пізнання історії рідного краю, виховання національної самосвідомості сучасних українців через знайомство та оволодіння скарбами декоративно – прикладного  мистецтва українського народу.

 

Мета діяльності:

• сприяти вихованню творчої особистості, викликати інтерес декоративно – прикладного  мистецтва;

• розвивати асоціативно – образне мислення, творчі здібності, уявлення про красу, можливості її збереження та створення власними руками;

• ознайомити з художніми засобами декоративно – прикладного  мистецтва та різними нетрадиційними техніками.

Виховна мета:

Виховання національної самосвідомості у дітей та юнацтва.

Завдання діяльності:

• сприяти розвитку творчих здібностей дітей засобами  декоративно – прикладного  мистецтва;

• виявити і розвинути творчій потенціал кожної дитини до сприймання і відтворення творів українського декоративного мистецтва;

• виробити практичні навичкам в опануванні техніками народних ремесел:

лозоплетіння, плетіння з соломки, писанкарство, виготовлення народних іграшок, виготовлення оберегів;

• формувати інтерес до образотворчого мистецтва та не традиційних технік малювання;

• знайомити з елементами художніх промислів.

 

 

 

 

 «Наш оберіг  ішов з  землі,

  Коли нас скіфами ще звали.

  І талісман той берегли,

  І щастя в доленці шукали»

                                  О. Онищенко

 

Завдання корінного поліпшення системи позашкільної освіти, якості допрофесійної підготовки має фундаментальне значення для майбутнього країни. Одним із пріоритетних напрямків модернізації системи освіти в Україні є формування культури майбутнього українця.

Сучасне суспільство характеризується втратою духовності, саме тому відродження системи традиційних цінностей, на яких базується національна самосвідомість і цивільна згода, є нагальною проблемою. У зв’язку з цим зростають вимоги до педагогів, особливо позашкільників, рівня їх художньої культури, уміння використовувати у вихованні учнів народних традицій, звичаїв, декоративно-прикладного мистецтва. Народне мистецтво є одним із найважливіших засобів виховання гармонійно розвинутої особистості, формування її моральної, трудової, естетичної та художньої культури.

Проблема розвитку та формування художньої культури особистості дитини, її національної свідомості розглянута в дослідженнях філософів, психологів, культурологів, педагогів. Вона торкається наукових досліджень, що інтегрують педагогіку й естетику, культурологію та мистецтвознавство.

У той же час сучасні вчені приділяють недостатньо уваги дослідженню умов, механізмів і ефективних засобів її формування, зокрема — народного декоративно-прикладного мистецтва. Аналіз програмного та методичного забезпечення навчально-виховного процесу також свідчить про недостатнє використання в процесі навчання народного декоративно-прикладного мистецтва як засобу формування художньої культури підростаючого покоління.

Таким чином, існує протиріччя між об'єктивною потребою суспільства у людини, що володіє художньою культурою, і недостатньою теоретико-методичною розробленістю проблеми в педагогічній науці; духовним потенціалом, закладеним у добутках народного декоративно-прикладного мистецтва, і недостатнім використанням його у процесі формування художньої культури дітей. У пошуках можливостей подолання цього протиріччя була сформульована мета даної роботи:  сприяти вихованню творчої особистості, викликати інтерес до образотворчого мистецтва; розвивати асоціативно – образне мислення, творчі здібності, уявлення про красу,можливості її збереження та створення власними руками; ознайомити з художніми засобами декоративно – прикладного та різними техніками нетрадиційного малювання.

Аналіз теоретичних джерел доводить, що проблема формування художньої культури містить різні аспекти: філософський, психологічний, культурологічний, історичний та інші. Одним із них є педагогічний аспект частково розкритий у дослідженнях Ю.Азарова, Н.Лєонтьєва, О.Мєлік-Пашаєва, Б.Нєменського, Д.Узнадзе, Т.Шпікалової, B.Щербакова, Д.Ельконіна й інших.

Незважаючи на різні точки зору в трактуванні терміна «культура», позиції багатьох учених збігаються в тому, що вона створена людиною, існує для людини, для її розвитку й самовираження, це людська діяльність, у процесі якої перетворюється та змінюється матеріальний світ.

Поділ культури на матеріальну й духовну є умовним. У реальній дійсності всі ці елементи єдиної системи культури взаємопов’язані. Відповідно до цього добутки народного декоративно-прикладного мистецтва не можуть бути атрибутами лише духовної культури через значущість їхнього матеріального середовища.

Художня культура – це інтегративна якість особистості, що включає художні здібності, естетичні знання, практичні вміння, необхідні в творчій діяльності. Будучи складовою частиною естетичної культури, вона містить як загальні, так і специфічні особливості.

Специфіка художньої культури полягає в художній освіченості, органічно пов'язаній з практикою, наявності творчого мислення, переживання, уяви, художній діяльності.

Здійснений мною аналіз культурологічних, соціологічних і педагогічних джерел довів, що більшість дослідників основою художньої культури вважає народне мистецтво.

Такі дослідники як B. Воронов, Р. Махаєв, С.Рождественська виділяють основні риси сутності народного мистецтва: синкретичність, символізм, образність, цілісність. Вони відзначають також специфіку народного декоративно-прикладного мистецтва, що виявляється в утилітарності, декоративності, традиційності та можливостях передавати найбагатший обсяг інформації в стислій і гранично узагальненій формі. Історично розвиток народного декоративно-прикладного мистецтва здійснюється за допомогою сімейних традицій, на основі яких передаються з покоління в покоління знання й уміння та спеціально організованих форм навчання. Із цього можна зробити висновок, що лаконічність засобів художньої виразності народного декоративно-прикладного мистецтва забезпечує його доступність для розуміння й оцінки його достоїнств, і, як наслідок – сприяє формуванню художніх суджень, понять, почуттів дитини.

Декоративно-прикладне мистецтво відкриває широкі педагогічні можливості народного декоративно-прикладного мистецтва в процесі формування художньої культури особистості дитини.

Проведений мною аналіз літератури дозволив визначити такі педагогічні можливості народного декоративно-прикладного мистецтва як засобу формування у дітей та молоді художньої культури:

• розширення художнього кругозору особистості;

• актуалізація художніх потреб особистості;

• активізація художньо-декоративної діяльності;

• розвиток інтересу й поваги до народних традицій;

• формування національної самосвідомості.

Саме тому я, як керівник творчого об’єднання «Оберіг», зупинилась на проблемі: «Народне декоративно-прикладне мистецтво як засіб формування художньої культури особистості дитини».

Девізом нашої педагогічної діяльності стали слова Т.Г. Шевченка: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь», тому що тільки той народ, що не забуває свого минулого, має право на майбутнє. А нам, педагогам, це майбутнє  виховувати, ми формуємо прийдешні покоління свого народу. І щоб це майбутнє було достойним, нам потрібно прикласти багато сил для цього, навчити наших вихованців цінувати здобутки народної культури, допомогти їм практично оволодіти ними, пропустити серед своє серце і душу, щоб вони зігрілись теплом душі українського народу. Саме це спонукало мене включити до навчальної програми «Оберіг» такі розділи:

• плетіння та аплікації з соломки,

• лозоплетіння,

• створення оберегів,

• виготовлення  об’ємних композицій з глини,

•  виготовлення народних іграшок,

• писанкарство.

З ранніх років діти на заняттях вчаться бачити красу, вивчають етнокультурну, походження народу, його давню історію, храмову архітектуру, житло, кухню, українські народні свята, звичаї, обряди, музичний фольклор, пізнають секрети виготовлення іграшок, писанок наших пращурів. Все це є неоціненим «скарбом», який сприяє формуванню художніх смаків дитини, його національної самосвідомості і національної гідності. Тому педагогічним моїм кредом є пізнання історії рідного краю, виховання національної  самосвідомості сучасних українців через ознайомлення дітей та  оволодіння цими скарбами ужиткового мистецтва українського народу.

А головне завдання моєї діяльності:

• сприяти розвитку  творчих здібностей дітей засобами декоративно – прикладного мистецтва;

• виявити і розвинути творчій потенціал кожної дитини до сприймання і відтворення творів українського декоративного мистецтва; 

• виробити практичні навички в опануванні техніками народних ремесел: лозоплетіння, плетіння з соломки, писанкарство, виготовлення народних іграшок, виготовлення оберегів, композиції з глини та солоного тіста;

• формувати інтерес до образотворчого мистецтва  та нетрадиційних технік малювання;

• знайомити з елементами художніх промислів.

Атмосфера співдружності, співпраці – основний мій принцип роботи. Для його створення я заздалегідь підбираю ситуації, що сприяють зближенню вчителя і вихованців. Разом з дітьми ми шукаємо відповіді і шляхи вирішення навчальних проблем.

На протязі навчального року плануємо велику кількість колективних робіт. Тому що спільна праця дає великі перспективи для згуртованості дітей, виховання у дітей почуття дружби, вміння співпереживати. Це такі як: композиція з тіста «У сільському дворі», аплікації з соломки «Берегиня роду», «Солов’їний спів», практичні заняття по заготівлі та обробки соломки, лози до роботи, випуски буклетів «Секрети моєї бабусі», «Про все що вмієм, що ми можем, ми розкажем, допоможем !», акції «Посади кущ калини», «Вербовий кілочок». Участь у цих акціях сприяла формуванню їх екологічному світогляду, бережного ставлення до національних символів. Під час цих акцій діти згуртувалися, стали однодумцями, раділи за свої успіхи та успіхи друзів.

Найбільшим нашим здобутком колективної творчої справи є наш спільний проект «Історія існування оберегів України  та рідного краю». Гуртківці творчого об'єднання «Оберіг» підняли актуальну проблему збереження звичаїв, традицій, берегинь українського народу, тому що ми живемо на землі, де жили наші батьки, діди і прадіди, тут корінь українського народу, який сягає у глибину століть. І всі ми не маємо права не знати, не пам’ятати, не вивчати, не шанувати свого родоводу.

Саме тому ми звернули увагу на цю проблему і доклали великі зусилля по її вивченню.

Кожна дитина мала можли­вість попрацювати, зібрати матері­ал, дослідити так, як вона сама це бачить, відчуває, може. Кожен учень готував власну папку, неповторну, зі своїм есте­тичним оформленням, фотографі­ями, вмілими чи не дуже малюнка­ми, виробами. Виступаючи перед аудиторією, дитина відчувала свою значущість, причетність до спільної справи, отримувала стимул розвиватись як особистість.

Для дитини проект — це особистісне зростання, нова сходинка як індивідуальності, це стверджен­ня свого «я».

На початку роботи було створено 4 науково-пошукові групи з дослідження історії оберегів:

• Обереги України;

• Обереги нашої місцевості;

• Оберегова символіка та її значення;

• Традиція та техніка виготовлення оберегів.

В результаті за цей час було:

• Проведено активну роботу по відтворенню народних обрядів – іскрометні свята за участю дітей, батьків, громади;

• Підготовлений збірник пісень про калину, як символ України;

• Повернуті до життя народні дитячі ігри - використовувати на заняттях гуртка та з іншими гуртківцями;

• Проведено дискусію під назвою "Національна культура народу та її збереження", круглий стіл "Європейський рівень. Як його досягнути?", конференцію з обміну досвідом, де розглянуті сучасні проблеми духовного, культурно-національного відродження нації;

• З метою пропаганди в РЦДЮТ провели семінар-презентацію проекту "Обереги рідного краю", де ознайомили бажаючих з історією оберегів та її символікою. На занятті-практикумі всі бажаючі прийняли участь у виготовленні оберегів;

• Провели лекції-семінари "Оберегова символіка" в школах міста та району;

• Провели конкурс "Проба пера" в дитячій та дорослій бібліотеці, де конкурсанти спробували себе в ролі авторів, власноруч створили вірші, приказки, прислів'я, оповідання, казки про обереги Новоукраїнщини, конкурс "Чарівний пензлик", де діти спробували себе в ролі художників і намалювали ілюстрації до творів конкурсу "Проби пера";

• Створили дитячий цех по виготовленню оберегів для розповсюдження їх серед населення міста та сіл району, програму "Берегиня", яка б продовжила роботу по вивченню народних традицій, обрядів, звичаїв оберегової символіки.

Діти - це маленькі винахідливі, першовідкривачі І цю особливість дітей моло­дшого шкільного віку необхідно враховувати керівникам гуртків декоративно-прикладного спря­мування.

Педагогу необхідно реалізувати закладену в кожній дитині потребу у творчій ді­яльності, виховувати у них такі якості, щоб дати їм можливість діяти не як виконав­цям, а як творцям.

Творчість - це вища форма активної самодіяльності людини.

Дитина проявляє свою здатність до творчості навіть тоді, коли когось копіює. Вона оригінальна у спілкуванні, засвоєнні нового, в іграх, в своїх фантастичних бу­довах із піску, малюнках, розповідях. Скрізь вона вносить щось своє. Недарма ж го­ворять, що винахідникам притаманні риси, ніби винесені з дитинства, - допитай-вість, живе сприйняття, безкорисливість і самовіддача.

На заняттях гуртка я намагаюсь досягти такого рівня співпраці з дітьми, при якому маленька особистість на втратила б індивідуальність, свою дивовижну фантазію.

Під час проведення занять, серед завдань яких визначено розвиток творчих здібностей учнів, реалізація їх творчого потенціалу, я створюю атмосферу, що сприяє комфортному спілкуванню. Учні, як правило, відчувають себе психологічно комфортно на занятті, де панує атмосфера дозволеності і відкритості, сприйняття та розуміння, я уникаю негативних оцінювань, заохочую будь-яку творчу діяльність.

Творча   діяльність   учнів обов’язково містить у собі репродуктивні елементи — вони становлять ремісничу основу, без якої майстерність є неможливою. Без оволодіння теоретичними знаннями, найпростішими технологічними прийоми та конструкторськими навичками учні не можуть підійти до самостійного вирішення поставлених задач.

Тому у програму творчого об'єднання «Оберіг» я включила заняття по оволодінню в теорії з технологічними прийомами. Це уроки по виготовленню ескізів майбутніх робіт: композиції з солоного тіста та глини, колажі, створення аплікацій з соломки, з мушель.

З метою розвитку творчих здібностей учнів використовую різноманітні ігрові прийоми, спеціальні тренінги уяви, швидкості розумових процесів, образного мислення, невербального спілкування. Це, такі як, «Дофантазуй» (додаток), «Поясни символ» (додаток ), гра «Колір» (додаток ), «Знайди відмінності» (додаток )

Одним в важливих психологічних прийомів творчої гри є гнучка зміна ролей, тому під час розв’язування однієї задачі ми можемо випробувати кілька ролей. Учні зацікавлено ставляться до таких експериментів. Наприклад, гра «Кореспондент».

Ігровий творчий тренінг, окрім  розвитку творчого потенціалу учнів, покликаний також зламати усталені негативні стереотипи до навчання, які можуть стихійно сформуватися в підлітків у результаті позашкільного навчання. Цінність цих ігор полягає в тому, що їх вигадали діти і на цьому їх творчість не зупиняється. В цьому навчальному році ми плануємо видати буклет «Наша родзинка – наші ігри».

Проводимо також творчі задачі на вільне конструювання. Перевага цих занять полягає в тому, що гуртківець відіграє роль винахідника, взаємодіючи із добре відомими йому предметами в конкретному наборі. Наприклад, маючи набір, до складу якого входять 12 канцелярських скріпок, 6 кнопок, 1 пластикова пляшка, 2 односторонні шпиль­ки, 4 олівці, 1 канцелярська гум­ка, 23 аркуші паперу (210x297 мм), 60 см гнучкого дроту, 18 одноразових стаканчиків, учень має сконструювати щось корисне, по­трібне. Оригінальність мислення гуртківця, його майстерність і чіт­кість прогнозування результату (на­віть його приблизного контуру) до­помагають йому при комбінуванні вищевказаних предметів створити власну конструкцію. По закінченню проходять огляди-конкурси на найкращу оригінальну ідею.

В роботі використовую нестандартні методи та прийоми проведення занять: тематичні дискусії під назвою: «Національна культура народу та її збереження», круглі столи «Європейський рівень. Як його досягнути?», конференції з обміном досвідом, де розглядаються сучасні проблеми відродження   нації.

До найпоширеніших методів творчих здібностей учнів відношу наступні: пряма колективна «мозкова атака», «колективна записна книжка», алгоритм розв’язування творчих задач.

Кожна дитина, яка приходить до мене на гурток – це особистість, в якій закладено здібності, задатки природою. Моє завдання – допомогти учню їх розкрити. Тому в основу моєї роботи покладено особистісно-орієнтований підхід, що  допомагає пізнати кожну дитину, надати їй необхідні консультації, рекомендації. Особистісно-орієнтований підхід передбачає різні форми навчання. В себе на заняттях я використовую індивідуальну, групову, фронтальну форми роботи. Індивідуальна робота дає змогу мені сприяти розвитку обдарованих дітей, їх творчого потенціалу. Для них я розробила програму з поглибленим вивченням матеріалу з розширеною тематикою практичних завдань народного декоративно-прикладного характеру.

Для більшої зацікавленості дітей та продуктивності праці проводжу зустрічі для гуртківців з народними умільцями, здійснюю обмін творчими делегаціями з іншими гуртками та освітніми закладами, відвідуємо бібліотеки та співпрацюємо з ними.

Проходять цікаві зустрічі з майстрами-умільцями де вони проводять майстер-класи. Ми запрошували до себе на гостину      Юлію Миколаївну , яка розповіла нам історію виникнення української ляльки, показала секрети  її виготовлення. Коваленко Олена Михайлівна повідала таємницю виготовлення гобелену, Лоза Валентина Олександрівна познайомила з майстрами вишивки, які повідали нам про українське народне мистецтво вишивки, його надбання. Всі зустрічі викликали бажання у дітей наслідувати традиції майстрів.

Гуртківці творчого об'єднання провели пошукову роботу та вивчення робіт майстрів українського народного мистецтва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична    розробка

 

керівника творчого об’єднання

  РЦДЮТ  “ЗОРІТ” м. Новоукраїнка

 

 

Сави Тетяни Анатоліївни

 

З  проблеми:

 

«Організація навчально-виховного процесу в гуртку декоративно-прикладного циклу «Оберіг» районного центру дитячої та юнацької творчості «ЗОРІТ», за методом проектної технології»

 

 

 

 

м. Новоукраїнка

 

В цій методичній розробці висвітлюються застосування проектної технології в організації навчально-виховного процесу в гуртку декоративно-прикладного циклу «Оберіг» районного центру дитячої та юнацької творчості «ЗОРІТ» м. Новоукраїнки Кіровоградської області.

Використовувати в роботі можуть керівники гуртків позашкільних закладів, вчителі трудового навчання, студенти факультету образотворчого мистецтва та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гурток «Оберіг» районного центру дитячої та юнацької творчості «ЗОРІТ» працює вже десять років. В процесі своєї діяльності педагог та вихованці застосовували різні форми, методи для вирішення навчальних завдань.

Для успіху практичної діяльності роботи творчого об’єднання з 2007 – 2008 н. р ми упровадили інноваційні освітні проекти, завдяки яким підвищилась результативність в навчанні та вихованні, знання гуртківців стали конкурентоздатними.

Проектна діяльність дала змогу дітям:

• працювати активно, знаходитися в центрі поставленої проблеми;

• спонукала гуртківців на співробітництво і продуктивне спілкування учнів;

• спрямувала їх на спільне розв’язання проблеми;

• навчила виділяти важливе, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти функції, виробила відповідальність, критичні міркування.

На відміну від традиційних методик організації навчально-виховного процесу, проектний підхід гарантує досягнення остаточного результату й дає можливість утілювати в життя програму розвитку закладу.

У РЦДЮТ створено й реалізується декілька освітніх проектів:

• «Вивчення історико - етнографічних регіонів України»;

• «Національно – родинний цільовий проект «Родослав»»

Декоративно прикладний відділ взяв активну участь у реалізації цих проектів, визначив теми дослідження гуртка та творчих об’єднаннях. Гуртківці «Оберегу» визначилися з темою дослідження завдяки анкетуванню дітей. (Додаток ).

       Разом з гуртківцями розробили та спланували проект «Дослідження символів – оберегів Новоукраїнщини»(Додаток ), «Національно – родинний цільовий проект «Родослав» (Додаток )

     Актуальність проектів творчого об’єднання «Оберіг» обумовлюється  реалізацією творчого потенціалу учнівської молоді, відсутності родинно – національних традицій  сім’ї , занепадом культурних скарбів українського народу, духовної єдності поколінь.

Слово “проект” у європейських мовах запозичене з латини й означає “викинутий вперед”, “той, що висувається”, “той, хто “кидається в очі”. Потім це слово починають розуміти як ідею, за якою суб’єкт може і має право розпоряджатися власними думками. Сьогодні цей термін часто застосо­вується в менеджменті й означає у широкому розумінні будь-яку діяльність, спрямовану на визначення комплексу окремих кроків.

Завдяки проектній діяльності діти активно реалізовують свій творчий потенціал. А вчитель не є виключним центром навчання, джерелом знань та інформації. Він здійснює лише “підтримку” цієї діяльності, тобто забезпечує матеріалами й опосередковано управляє нею, ставить перед учнями проблеми

 

 

 

 

 

 

Реалізація проекту

„ Дослідження символів оберегів Новоукраїнщини”

План дій:

ПІДГОТОВЧИЙ  ЕТАП

     Вибір та обговорення теми в творчому об’єднанні «Оберіг». Анкетування дітей Визначення  основних етапів, плану та строків реалізації  даного проекту.

1 ЕТАП: ВИБІР ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГУРТКУ

     Тема дослідження в гуртку: Дослідження символів оберегів Новоукраїнщини

     Мета дослідження: Мета проекту полягає в формуванні почуття гордості та любові до рідного краю, потребу глибоко знати і берегти рідну землю, мову, культуру, ознайомити з оберегами та дослідити обертову символіку рідного краю, практично навчити виготовляти обереги, які притаманні нашому регіону, виховувати у дітей повагу до звичаїв, традицій нашого народу, любов до батьків, збереження родинно – національних традицій сім’ї, що забезпечують зв'язок поколінь, освоєння і збереження культурних скарбів української родини, розвиток відчуття особистої приналежності до сім’ї і народу, забезпечення духовної єдності поколінь. 

2 ЕТАП: ЗБІР ІНФОРМАЦІЇ

     Джерела інформації: довідники, енциклопедії, публікації, електронні публікації, веб-сайти, електронна бібліотека, журнали, газети, ТV, екскурсії. Проведення анкетування.(Додаток)

3 ЕТАП: ШЛЯХИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ

Наш план дій:

• Обговорення актуальності даної проблеми в гуртку.

• Аналіз зібраної інформації та створення інформаційної бази з цього питання.

• Аналіз проведених анкетувань та «круглих столів»

• Планування практичної реалізації  проекту.

• Обговорення майбутньої презентації.

4 ЕТАП: ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ

Дослідження історії існування оберегів Новоукраїнщини, збір інформації про обереги нашої місцевості, їх символіка. Практична робота над створенням оберегів для розповсюдження їх серед населення міста та району. Оформлення проектної папки. Керівник гуртка розробляє критерії оцінювання групової роботи.

5 ЕТАП: ПІДГОТОВКА ДО ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПРОЕКТУ

Аналіз проведеної роботи під час проекту, чіткий розподіл ролей під час захисту проекту, повторення вивчених композицій, надання останніх штрихів костюмам.

6 ЕТАП: ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЕКТУ

     Усний виступ перед аудиторією,  стислий виклад своєї думки, використання різних мультимедійних  засобів і можливостей ( зображення, звукозаписи,   відеофайли  тощо)

7 ЕТАП:  ПІДСУМОК

     Обговорення проведення та захисту проекту. Висловлювання своїх пропозицій та побажань, щодо проведення наступних проектів.

      Залежно від ситуації добір тематики проектів може бути різним. В одних випадках ця тематика може формулюватися по темі  в рамках затверджених навчальних програм. У других – ініціативно пропонуватися вчителями та керівниками гуртків  з врахуванням навчальної ситуації та здібностей учнів. У третіх – тематика проектів може пропонуватися й учнями, які природно орієнтуються на власні інтереси, не лише пізнавальні, а й творчі, прикладні.

     Тематика проектів має відношення до теоретичного боку навчальної програми й є метою поглиблення знань окремих учнів з певної теми. Найчастіше теми проектів стосуються конкретного практичного питання, що є актуальним для реального життя. Проектна діяльність вимагає залучення знань учнів не лише з одного предмету, але й з різних галузей, стимулює систематичне творче мислення, «вмикання» навичок дослідницької роботи. Саме таким чином досягається природна інтеграція знань.

 

 

Бібліографія

 

• Коваленко Т.В. Роль позакласної роботи з художньої праці в активізації пізнавальної активності молодших школярів // Макаренківські читання: Збірник наукових праць - Полтава: Друкарня видавництва "Полтава", 1993. - С. 56-57.

2.     Коваленко Т.В. До питання про творчу активність особистості // Наукові записки психолого-педагогічного факультету: Збірник статей. - Ч. П. - Полтава: 1997. - С. 115-117.

3.     Коваленко Т.В. Розвиток творчих здібностей молодших школярів в процесі занять у народним декоративно-прикладним мистецтвом // Теорія і практика сучасного естетичного виховання у контексті педагогічної спадщини Василя Сухомлинського: Збірник наукових праць. - Полтава, 1998. - С. 324-328.

4.     Коваленко Т.В., Коваленко М.В. Формування творчої активності молодших школярів у процесі вивчення народного мистецтва // Шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу в початкових класах та дошкільних закладах: Збірник статей за матеріалами міжвузівської науково-практичної конференції. - Полтава. - 1996. - С. 31-34.

• Коваленко Т.В. Виховання у молодших школярів національної самосвідомості // Формування національної культури молоді засобами народного мистецтва у контексті творчої спадщини В.М. Верховинця: Збірник наукових праць. - Полтава: Видання ПДПІ ім. В.Г. Короленка, 1999. - С. 233-239.

• Коваленко Т.В., Кушніренко О.М. Українська народна ганчіркова лялька як засіб формування національної культури молодших школярів // Формування національної культури молоді засобами народного мистецтва у контексті творчої спадщини В.М. Верховинця: Збірник наукових праць. - Полтава: Видання ПДПІ ім. В.Г. Короленка, 1999. - С. 289-296.

 

 

 

Додаток

Гра «Інтерв’ю»

 

Ділимо дітей на три групи

1 – кореспонденти

2 – майстри

3 – експерти

• Кореспонденти задають в довільній формі питання майстрам по їх роботі. Наприклад,

«Які прийоми використовували?»

«Як досягли такого успіху?»

• Майстри діляться своїми секретами.

• Експерти визначають найкращого умільця оплесками і присвоюють йому звання «місцевого майстра»

Потім гравці змінюють ролі.

 

 

Додаток

 

Гра «Знайди відмінності»

 

Дітям пропонується знайти відмінності від стилізованих (декоративних) та звичайних форм. За допомогою порівняння двох малюнків. Наприклад, перший малюнок – квітка троянди звичайної, другий малюнок – квітка троянди стилізованої. Завдання – знайти відмінності між малюнками.

 

 

 

 Додаток

 

Тренінг «Поясни символ»

 

Діти стоять у колі. Ведучий знаходиться у середині кола. Він кидає м’яч будь-кому з гравців, при цьому називаючи символ. Завдання – швидко відповісти, що він означає.

 

 

 

 

 

Додаток

 

Гра «Колір»

 

Діти стоять у колі. Ведучий знаходиться у середині кола. Він кидає м’яч будь-кому з гравців, при цьому називаючи колір. Завдання – швидко знайти асоціацію кольору. Наприклад, червоний – сонце, синій – небо, зелений – листя, коричневий - дерево. Після закінчення всі разом повинні намалювати уявну картину зі сказаних з слів. Наприклад, сине небо замерехтіло червоним переливом – це сонечко спадає на дерева, в яких стовбури змінили свій колір з коричневого на червоний, а зелені листочки кружляють у таночку.

 

 

 

 

Додаток

 

 «Дофантазуй»

 

Перед дітьми знаходиться репродукція картини. Дітям потрібно дофантазувати, які кольори були б на ній, якби художник малював її зранку; в обід, ввечері. Які події зображувалися б до того, як художник зобразив цей момент та після того. Наприклад, репродукція картини І.Е. Репіна «Бурлаки на Волзі».

Запитання:

Що могло б бути зображене на цій картині до цього моменту та після нього, що вони могли  робити?

 

 

 

 

 

Тематичний план роботи над проектом

"Символіка оберегів Новоукраїнщини"

 

№ п/п

 

Назва теми

 

Кількість годин

Теоретичних

Практичних

1.

Ознайомлення з поняттям "проект", його складовими частинами та завданнями

4

 

2.

Розробка плану роботи гуртка "Оберіг" відповідно до завдань і мети даного проекту

2

 

3.

Визначення теми проекту

1

 

4.

Історія існування оберегів України  та зокрема Новоукраїнщини

2

 

5.

Збір інформації про обереги нашої місцевості, їх символіка.

8

 

6.

Практична робота над виготовленням оберегів та розповсюдження їх серед населення міста та району.

2

18

7.

Оформлення проектної папки

2

4

8.

Підготовка до презентації

2

2

9.

Презентація

 

1

10.

Всього

23

25

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

МЕТОД ПРОЕКТІВ

(структура, технологія, етапи роботи)

 

Види проектів:

Продуктивний (виробничий) проект - метою якого є втілення ідеї або плану в зовнішню форму. Наприклад: побудувати човен, створити музей тощо. Споживчий проект - має за мету отримання людиною насолоди від естетичних переживань. Наприклад: спостерігання за естетичними, культурними, спортивними заходами та отримання ввід цього естетичної насолоди.

Проект розв'язування проблем - екологічного, соціального, культурного напрямку тощо. Наприклад, яку роль відіграє дитяче самоврядування у становленні громадянської позиції учнів.

Проект-вправ (проект спеціалізації) - метою якого є отримання певних знань, умінь і навичок.

Типологія проектів:

• За видом діяльності - дослідницькі, пошукові, творчі, рольові, прикладні, ознайомлювально-орієнтуючі.

•        За змістом - моно проекти (у межах однієї галузі знань), між предметні.

• За характером контактів - внутрішні (у межах одного закладу), регіональні (у межах району, області, країни), міжнародні.

•        За кількістю учасників - особистісні, парні, групові.

• За терміном виконання - короткотермінові (розробляються протягом одного або декількох занять), середніх термінів (від тижня до місяця), довгострокові (від одного до кількох місяців та років).

Класифікація проектів:

•         За складом учасників — колективні, малі, індивідуальні.

• За метою спрямування - продуктивні, пізнавальні, самовиховні, розважально-ігрові, творчі.

•         За тематикою.

•         За терміном реалізації.

Структура проекту:

• Тема дослідження

• Мета дослідження

• Вихідні джерела інформації

• Етапи дослідження: підготовчий, дослідницький, підсумковий.

Основні етапи роботи над проектом:

• Підготовка до роботи над проектом.

• Реалізація проекту.

• Підсумки та презентація проекту.

 

 

Додаток

ОСНОВНІ   ЕТАПИ  ПІДГОТОВКИ ТА  УЧАСТІ  В  ПРОЕКТІ

 

 

Практична реалізація

 

„ВИВЧЕННЯ ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ”

 

 

 

 

 

 

 

         

 

 

 

 

                                                                                                      

 

 

 

Ініціювання прийняття рішень

гуртками

 

 

Безпосередня

участь

 

 

 

 

                                                                        

 

 

 

Комбінований шлях

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №11

Анкета для визначення тематики дослідження

№

 

Питання

 

 

Так

 

Ні

 

Маю уяву

1

Чи я знайомий з технікою лозоплетіння?

 

 

 

2

Я знаю історію оберегової символіки.

 

 

 

3

Мені відомі нетрадиційні техніки малювання.

 

 

 

4

Я знаю історію виникнення української ляльки.

 

 

 

5

Я володію технікою петриківського розпису.

 

 

 

6

Я знаю секрети писанкарства.

 

 

 

7

Мені відома техніка плетіння з соломки.

 

 

 

8

Я хочу більше дізнатися про ...

 

9

Що потрібно зробити, щоб Україна стала кращою?

 

 

 

 

 

 

 

 

Прізвище, ім'я ______________________

 

 

 

 

 

 

Додаток

Оцінювання групової роботи

Назва

групи:

Критерії оцінки: 

5 – Приходив на збір групи підготовленим. Активно співпрацював з іншими.

3 – Іноді приходив на збір групи підготовленим. Найчастіше співпрацював з іншими.

1 – Рідко був готовий, іноді з ним важко співпрацювати, допомагав мало.

Члени групи

Індивідуальні завдання, за що відповідав

Само-оцінювання

Оцінювання членами групи

Оцінювання вчителем

Даша

Наташа

Знаходять матеріали про обереги, які притаманні нашій місцевості 

5     3    1

 

5    3     1

5   3   1

Юля

Іра

Катя

Знаходять легенди, загадки, пісні пов’язані з оберегами

5     3    1

5    3     1

5   3   1

Іван

Олена

Досліджують пісні та складають пісенник «Український віночок»

5     3    1

5    3     1

5   3   1

Маша

Ігор

Досліджують оберегову символіку

5     3    1

5    3     1

5   3   1

Сергій

Марина

Світлана

Дослідують проблему замулювання річок, руйнації гребель, пропадання родючих ґрунтів

5     3    1

5    3     1

5   3   1

Тетяна

Віктор

Озеленюють наше місто насадженням вербових кілочків, саджанцями калини

5     3    1

5    3     1

5   3   1

Ілона

Віка

Знаходять народні дитячі ігри

5     3    1

5    3     1

5   3   1